В рубрике
Одним з найбільш корисних методів перекладу є калька.
У лінгвістиці, калька насправді це слово або фраза, запозичена з іншої мови буквальним, слово за слово перекладу. Термін «калькою» запозичений з французької і походить від дієслова calquer, а це значить, копіювати, простежити. Більш конкретно, ми використовуємо дієслово калькою, коли мова йде про запозичення слово або фразу з іншої мови при перекладі його компоненти таким чином, щоб створити нову лексему в цільовому мовленні.
Важко іноді, довести, що конкретне слово є «калькою». Це часто вимагає багато документації в порівнянні з нетрансльованими термінами, тому що, в деяких випадках, подібна фраза могло б мати місце на обох мовах незалежно один від одного. Це менш імовірно, відбудеться, коли граматика запропонованої «калькою» досить сильно відрізняється від мови запозичення або коли вона містить менш очевидні образи. Це відрізняється від фоно-семантичного відповідності. У той час як включає в себе семантичний переклад, він не складається з фонетичної відповідності (тобто зберігаючи приблизний звук запозиченого слова через зіставлення його з аналогічною звучить колишні слова або морфеми на цільовому мовою).
«Кальки» часто зустрічаються в спеціалізованих або інтернаціоналізованих таких областях, як забезпечення якості. Значення інших калік може бути досить неясними для більшості людей, особливо коли вони пов’язані з конкретними покликанням або предметів, таких, як наука і право. Невдала калькою може бути вкрай неприродно, і може викликати небажаний гумор, часто інтерпретується як вказівка на відсутність спеціальних знань перекладача в цільовому мовою.
Є 4 типи які частіше всього використовують бюро перекладів, коли необхідно зробити переклад документів:
1. Паронімічна калька або запозичене слово: результат неправильного відповідності між двома словами, які мають аналогічні форми або етимології, але які розвивалися по-різному в своїх відповідних мовах до такої міри, що тепер вони мають різні значення.
2. Ортографічна калька: зазвичай з’являється в транслітерації імен людей, місць і етнічних груп. Орфографія і листи умовності мови оригіналу, які роблять мало або немає сенсу в цільовому мовою, копіюються, не надто багато уваги.
3. Друкарська калька: має місце, коли умовні друкарські, які існують тільки на мові оригіналу переносяться на нову мову. Наприклад, англійська зайнятості по великих літер почав повзати на іспанську мову, а також використання курсиву для виразності і деякі види використання лапок.
4. Синтаксична або структурна калька: є продуктом помилковою зв’язку між елементами пропозиції або фрази. Результатом є створення третьої мови; в даному випадку, Спангліш.